Маю понад 20 років досвіду у сфері господарського та комерційного права. Працював консультантом для таких великих компаній, як Booz Allen Hamilton, а також захищав права інтелектуальної власності компаній, зокрема Procter & Gamble. Основна частина моєї юридичної практики відбулася за кордоном, де я співпрацював з міжнародними організаціями, такими як ЄБРР, ЄС, Світовий банк та IFC.
Вступ
Це була одна з найбільш складних і водночас показових імміграційних справ у моїй практиці. Йшлося про молоду жінку, яка потрапила в процедуру депортації (видворення) з території США після того, як їй було відмовлено у скасуванні умовного статусу резидента (форма I-751). Причиною відмови стали підозри Служби громадянства та імміграції США (USCIS) у фіктивності шлюбу. Але за лаштунками цього «підозрілого» шлюбу ховалася реальна історія домашнього насильства, психологічної травми та спроби жінки почати нове життя.
Суть справи
Моя клієнтка — іноземка, яка одружилась з громадянином США. Як і передбачено законом, вона отримала умовну грін-карту на 2 роки. Після закінчення цього терміну подала спільну форму I-751 на зняття умов із її постійного резидентства. Проте через напруженість у стосунках та ініційоване чоловіком розлучення форма не була підписана обома сторонами, і USCIS почала розгляд заяви як такої, що викликає підозру.
Клієнтці було офіційно відмовлено у скасуванні умовного статусу, і було розпочато процедуру депортації (Notice to Appear у імміграційному суді), оскільки вона формально втратила право легального перебування у США.
Виклики
Ця справа мала низку ускладнень:
- Імміграційна служба запідозрила шлюб за розрахунком.
- Клієнтка не мала підпису чоловіка на формі I-751, що ще більше ускладнювало справу.
- У розпорядженні USCIS не було підтверджень, які б доводили справжність стосунків або існування обставин, що виправдовують подання форми без чоловіка.
Відмова у формі I-751 автоматично запустила справу про видворення, а отже, стояло питання не просто про відмову у грін-карті, а про примусове повернення в країну походження.
Стратегія захисту
Мною було прийнято рішення змінити основу поданої форми I-751 — із спільної на індивідуальну заяву зі звільненням на підставі жорстокого поводження (waiver based on battery or extreme cruelty).
Для цього я:
- Провів глибоке інтерв’ювання клієнтки, щоб зафіксувати хронологію подій і деталі домашнього насильства.
- Зібрав докази емоційного та фізичного насильства, включаючи:
- Поліцейські рапорти,
- Свідчення сусідів,
- Лікарські довідки,
- Листи підтримки від соціального працівника та психолога.
- Підготував та подав окрему форму I-751 зі звільненням (waiver) без участі чоловіка.
- Представляв інтереси клієнтки у суді з імміграційних справ (EOIR), включно з підготовкою до слухання, опрацюванням усіх аргументів та захистом її доброчесності.
Судове рішення
Після подання повного пакета документів та розгляду справи в суді, представник уряду (Департамент внутрішньої безпеки) несподівано подав клопотання про закриття справи. Це означало, що сторона обвинувачення визнала безперспективність подальшого розгляду та відмовилась від претензій.
Таким чином, суд задовольнив клопотання й закрив справу про депортацію. Водночас, клієнтка зберегла статус постійного резидента США без жодних умов. З юридичної точки зору — це повна перемога.
Результат
- Справу про депортацію закрито в досудовому порядку.
- Клієнтка залишилася в США на законних підставах.
- Отримано документальне підтвердження постійного резидентства (green card).
- Уникнуто позначки про депортацію в історії клієнтки.
- Захищено її право на гідність і безпеку після пережитого насильства.
Цей кейс ще раз довів, наскільки важливою є оперативна юридична підтримка, особливо у справах, де імміграційний статус тісно переплетений із особистими трагедіями. У таких ситуаціях клієнт не лише ризикує втратити документи чи право на проживання — йдеться про захист від переслідування, домашнього насильства та повторної травматизації.
Своєчасна правова допомога може не просто зупинити депортацію — вона може змінити людську долю.